воскресенье, 5 ноября 2017 г.

У МОН розповіли, з чого складатиметься сертифікація вчителів 

 U-MON-rozpovily-z-chogo-skladatymetsya-sertyfikatsiya-vchyteliv

Сертифікація вчителів, яка з часом має замінити атестацію, складатиметься з двох етапів: зовнішнього тестування та моніторингу роботи вчителя в класі.

Про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич в інтерв’ю “УП. Життя”.
За її словами, атестація себе дискредитувала, тому в міністерстві хочуть поступово замінити її сертифікацією. Щоправда, поки залишатимуться два механізми.
Сертифікація передбачає два етапи. 

Перший етап – це зовнішнє тестування. Це тест, який буде проводити Український центр оцінювання якості освіти, і цей тест буде перевіряти знання методики, особливості реформи, знання предмету. Він буде мати декілька компонентів. 

Друга частина – це моніторинг роботи вчителя безпосередньо в класі. Тому що одна справа – теоретичні знання, а друга справа – як він працює з дітьми безпосередньо. Це буде здійснювати Державна служба якості освіти, яка буде мати відповідні регіональні підрозділи“, – розповіла Гриневич.

Міністр також зазначила, що необхідна фахова дискусія про те, що має бути в програмі тесту, а також які критерії мають перевірятися Державною службою якості освіти.

Нагадаємо, новий закон “Про освіту” запроваджує добровільну сертифікацію вчителів. Педагоги, які пройдуть сертифікацію будуть вважатися такими, що пройшли атестацію, та отримають 20% надбавку до посадового окладу.

среда, 1 ноября 2017 г.



Результат пошуку зображень за запитом "ЗНО 2018 фото"   
 Програми 
зовнішнього оцінювання 2018 року
Зовнішнє незалежне оцінювання 2018 року буде проводитись за програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки № 77 від 3 лютого 2016 року.
На підставі зазначених програм будуть укладатися тестові завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

вторник, 24 октября 2017 г.



15 тез нового Закону України "Про освіту"


Результат пошуку зображень за запитом "закон про освіту фото" Результат пошуку зображень за запитом "закон про освіту фото"

Результат пошуку зображень за запитом "закон про освіту фото" 
Ухвалений Верховною Радою 5 вересня Закон «Про освіту» започатковує масштабні реформи у галузі, яка досі мало змінилася з радянських часів. Власне, і чинний закон про освіту ухвалювали ще в радянські часи – навесні 1991. Відтоді він зазнав безліч змін.

Робота над новим законом тривала понад три роки, а голосування за нього об’єднало всі парламентські партії, крім Опоблоку й «Свободи». Рішення Ради публічно підтримав і президент Порошенкоі. Отже, які зміни відбудуться в освіті?

1. Не просто знання, а вміння

Від практики напаковування дітей великим обсягом інформації і навчання за принципом «зазубрив – відповів – забув» українська освіта, насамперед шкільна, має перейти до розвитку у дітей компетентностей. Нова українська школа має розвивати у дітей «читання з розумінням, уміння висловлювати свою думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики і приймати рішення, вирішувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими».

Власне, велика частина закладених у законі норм підпорядкована саме цій меті, для досягнення якої закладам освіти, педагогам, батькам і самим здобувачам освіти надається велика свобода дій.

2. Трирівнева 12-річна школа

Діти йтимуть до школи, як правило, у 6-річному, але в будь-якому разі не пізніше 7-річного віку і вчитимуться 12 років.

Середня освіта поділятиметься на початкову (4 роки, 1-4 класи), базову (5 років, 5-9 класи) і профільну (3 роки, 9-12 класи). Починаючи з 5 класу діти вчитимуться в гімназіях, а після закінчення 9 класу продовжуватимуть навчання у ліцеях (закладах старшої або профільної школи) або ж здобуватимуть професійну освіту.

Після закінчення кожного рівня знання учнів перевірятимуть за допомогою державної підсумкової атестації. Після 4 класу це буде моніторинг, а після 9 – повноцінне зовнішнє незалежне оцінювання.

Початкова школа може мати найрізноманітніші форми: один чи кілька класів з учнями одного чи різного віку, з одним або кількома вчителями. Закон також дозволяє роботу початкової школи «в будь-якій іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти».

Ліцеї матимуть академічне або професійне спрямування, або ж в одному ліцеї будуть класи різних спрямувань. В академічних ліцеях учні зможуть глибоко підготуватися до вищої освіти, у професійних – здобути середню освіту і, водночас, першу професію. Освіта в них триватиме три роки замість нинішніх двох. Додатковий рік навчання зніме проблему катастрофічної нестачі часу й перевантаження старшокласників у нинішній дворічній старшій школі.

Кожен ліцей буде окремою юридичною особою і, як правило, розміститься в окремому приміщенні. Ліцеї задумані не просто як старші класи звичайної школи, а як окремі заклади. Причому, досить великі, де в кожній паралелі є принаймні по 4-5 класів, кожен зі своєю спеціалізацією. А отже, їх буде значно менше, ніж нинішніх 11-річних шкіл. Відповідно і перехід до таких ліцеїв відбуватиметься не так непомітно як зараз – випускники 9 класів складатимуть ЗНО, і за їх підсумками вступатимуть до обраних ліцеїв на конкурсних засадах.

До інших шкіл дітей зараховуватимуть без конкурсу - за винятком ситуацій, коли заяв на навчання в школі більше, ніж місць (у такому разі пріоритет надаватиметься дітям, які живуть на території обслуговування цієї школи).

Нова система запроваджуватиметься поступово, щоб не сказати дуже повільно. Початкова школа запрацює з 1 вересня 2018 року, базова - з 1 вересня 2022 і профільна – з 1 вересня 2027. Проте закон містить опцію запровадження профільного трирічного навчання й раніше – як в окремих закладах, так і по всій країні. В міністерстві освіти й науки не виключають пришвидшення реформи і введення повноцінної 12-річки вже з 1 вересня 2022-23 років.

Такий варіант можливий, якщо суспільство в перші роки реформи усвідомить її важливість, а освітня й бюджетна системи будуть цілком готові до змін.

3. Професійна освіта

Закінчивши 9 класів, діти зможуть навчатися в професійних коледжах, здобуваючи професію як одночасно зі здобуттям повної вищої освіти, так і без нього.

4. Трирічний бакалаврат і дворічна магістратура

Для отримання диплому бакалавра студенти вчитимуться не чотири, а три роки. Натомість навчання в магістратурі стане довшим і триватиме два роки, зараз - півтора. Вступ у магістратуру здійснюватиметься за підсумками ЗНО.

5. Автономія шкіл і більша свобода вчителя

Заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, створювати для цього структурні підрозділи. Тобто, теоретично, може існувати заклад, що об’єднує дитсадок, початкову школу, гімназію, ліцей, університет, професійний коледж і музичну чи художню школу. Треба лише отримати відповідні ліцензії і пройти акредитацію.

Заклади освіти зможуть утворювати з іншими юридичними особами освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання.

Всі заклади освіти – від садочків до університетів – отримають значно більше свободи. Досі (з 2014 року) автономію мали лише виші.

Тепер же школи, дитсадки та інші заклади освіти всіх форм власності будуть мати самоврядні колегіальні органи – наглядові (піклувальні) та педагогічні ради, батьківські ради тощо – які прийматимуть найважливіші рішення. До складу наглядової (піклувальної ради), якій засновник може делегувати свої повноваження, не можуть входити працівники цього закладу освіти і ті, хто в ньому навчається.

Директор школи чи дитсадка обиратиметься на 6 років конкурсною комісією у складі представників інших шкіл, місцевої влади, викладачів педагогічних вишів та громадськості. Для участі в конкурсі треба вільно володіти державною мовою і мати вищу освіту, але засновники мають право встановлювати й додаткові кваліфікаційні вимоги до кандидатів.

Директор самостійно братиме на роботу своїх заступників та інших педагогічних працівників. Освітній заклад має право оголосити конкурс на будь-яку вакансію, але головне, що призначення відбуватимуть без погодження з місцевою владою, яке потрібне зараз.

Заклади освіти та педагоги самостійно формуватимуть навчальні програми, які за поданням педагогічної ради затверджуватиме керівник закладу. Єдина вимога – їх відповідність державним стандартам освіти, прийнятих міністерством освіти й науки.

Учитель зможе вільно працювати за власною програмою і обирати форми донесення матеріалу до дітей. Водночас міністерство розроблятиме типові програми для тих учителів, які не хочуть чи не можуть розробити власні.

Закон скасовує процедуру атестації шкіл та право місцевих управлінь освіти на їх інспектування.

Самі інспекції ліквідують, а працівники методкабінетів займатимуться замість перевірок підтримкою й допомогою закладам освіти. Перевірятиме ж ці заклади лише Державна служба якості освіти. Плановий аудит закладу, що включатиме перевірку дотримання ліцензійних умов, відбуватиметься раз на 10 років.

6. Директором можна бути не більше 12 років

Обмеження терміну перебування однієї людини на посаді керівника пошириться з вишів на всі заклади освіти. Довічних директорів шкіл більше не буде. Людина зможе обиратися на посаду директора не більше двох шестирічних термінів поспіль, а потім зможе працювати на іншій посаді в цій же школі або претендувати на директорство в іншій.

7. Більша зарплата вчителів

Посадовий оклад учителя найнижчої категорії становитиме три мінімальних зарплати. Цього рівня досягатимуть поступово, до 2023 року. Якби її запровадили негайно, такий оклад становив би 9600 гривень, а з різними надбавками вчителі заробляла б ще більше. Проте для цього треба було б знайти мінімум 87 мільярдів бюджетних гривень, що нереально.

Коли автори закону закладали цю норму, мінімальна зарплата дорівнювала прожитковому мінімуму для працездатних осіб. Однак з 1 січня 2017 року, вже після голосування закону в першому читанні, мінімальну зарплату встановили в розмірі двох мінімумів: 3200 гривень замість 1600, тож вартість освітнього законопроекту зросла на десятки мільярдів.

Тому до другого читання освітній комітет Верховної Ради вніс до тексту поправку, замінивши три мінімальних зарплати на чотири прожиткових мінімуми (на сьогодні 6736 гривень). Однак під час розгляду закону на пленарному засіданні з подачі Юлії Тимошенко поправку провалили.

І хоча на поступове підняття зарплати дається 5 років, все одно виконати цю норму, м’яко кажучи, складно. Тож, якщо закон підпише Президент, і він набуде чинності, його зарплатні норми вочевидь все одно переглянуть під час прийняття бюжету-2018. Зарплата вчителів зросте, але наскільки – сказати складно.

Зарплата науково – педагогічного працівника найнижчої кваліфікації буде принаймні на 25% більшою, ніж зарплата вчителя найнижчої категорії. Оклад працівника кожної наступної категорії має підвищуватися принаймні на 10%.

8. Добровільна сертифікація вчителів

Всі педагогічні й науково-педагогічні працівники, як і зараз, мають обов’язково підвищувати кваліфікацію, але ця процедура зазнає докорінних змін. Ці послуги зможуть надавати різні державні, комунальні та приватні установи, а також громадські організації, які матимуть відповідну ліцензію. Вчитель сам обиратиме, де йому підвищувати кваліфікацію, це може бути й кілька різних установ, сумарний час навчання в яких має становити не менше 150 годин на 5 років.

Замість підвищення кваліфікації учитель може з власної ініціативи пройти добровільну сертифікацію на знання предмету і володіння сучасними освітніми методиками. Пройшовши таку сертифікацію, вчитель отримає на три роки сертифікат і 20% надбавку до зарплати, а також зможе навчати інших педагогів.

9. Інклюзивне навчання і перепрофілювання інтернатів

Закон заохочує навчання дітей з особливими потребами, сиріт та дітей зі складних родин у звичайних школах. За заявами батьків дітей з особливими потребами школи мають створювати спеціальні класи, де такі діти могли б навчатися. Якщо це необхідно, діти з особливими потребами можуть іти в школу пізніше й навчатися довше.

Дітям з вадами слуху створять умови для навчання мовою жестів.

До 31 грудня 2021 року всі школи-інтернати мають стати або звичайними школами, дитсадками чи іншими закладами освіти, доступними для всіх дітей, або дитячими будинками в системі мінсоцполітики. Рішення про долю кожного інтернату прийматимуть обласні та Київська міська ради.

10. Освітні округи

Різні заклади освіти в межах певної території (включно з закладами позашкільної освіти, культури, фізкультури) становитимуть єдиний освітній округ, своєрідним центром якого стане опорна школа, зручно розташована для підвозу дітей з інших населених пунктів і забезпечена кваліфікованими кадрами та сучасним обладнанням.

11. Українська мова

Освітній процес в усіх закладах освіти відбуватиметься українською мовою. Представники національних меншин мають право навчатися в окремих групах дитсадків та класах початкової школи, в яких крім української буде використовуватися в освітньому процесі мова відповідної меншини.

Починаючи з 5 класу вся освіта відбуватиметься українською мовою, винятки можливі лише для представників корінних народів (перш за все кримських татар), які можуть зберігати двомовне навчання до закінчення старшої школи.

Для першокласників така система запрацює з 1 вересня 2018 року, а для тих, хто почав учитися в школах з мовою національних меншин раніше, - з 1 вересня 2020 року, причому впродовж цих трьох років у школах з навчанням мовами меншин буде поступово збільшуватися кількість предметів, що викладаються українською.

Вивчення української мови стає обов’язковим у всіх закладах освіти (включаючи виші, в багатьох із яких таке викладання припинили на підставі закону «Про вищу освіту»).

У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Варто відзначити, що серед 24 мов ЄС є і мови деяких нацменшин України – румунська, угорська, польська, болгарська, словацька тощо.

Російська ж мова до мов ЄС не належить, тому навіть окремі предмети чи дисципліни (окрім власне курсу російської мови) не зможуть викладатися російською ні в базовій чи профільній школі, ні у музичних або художніх школах, ні в університетах чи професійних коледжах.

Мовна стаття закону, остаточну редакцію якої сформулювала робоча група з представників різних фракцій, міністерства освіти та експертів вже в день голосування за закон, вже викликали негативну реакцію Москви, Будапешта та Бухареста, однак формально ні ворогам, ні партнерам України нема до чого причепитися – норми цієї статті чітко відповідають як нашій Конституції, так і міжнародним договорам, ратифікованим Україною.

А рівень захисту прав меншин у новому законі все одно значно вищий, ніж рівень захисту українців у тій же Румунії чи Угорщині, не кажучи вже про Росію.

12. Інформаційна прозорість

Кожен заклад освіти зобов’язаний розмістити у відкритому доступі на своєму сайті (чи сайті засновника) всю важливу інформацію про свою діяльність.

До такої інформації закон, зокрема, відносить статут, ліцензії, сертифікати про інституційну акредитацію та акредитацію програм, структуру та органи управління закладу, кадровий склад, освітні програми, мови освітнього процесу, вакансії й конкурси, матеріально-технічне забезпечення, наявність гуртожитків, місць у них та розмір оплати за проживання, результати моніторингу якості, річний звіт, правила прийому, умови доступності для осіб з особливими потребами, розмір плати за навчання, перелік і вартість додаткових послуг тощо.

Обов’язково має оприлюднюватися кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

13. Академічна доброчесність

Закон зобов’язує учасників освітнього процесу дотримуватися академічної доброчесності.

Порушеннями академічної доброчесності вважаються плагіат, самоплагіат (коли людина видає свої старі наукові результати за нові), фабрикація чи фальсифікація даних, списування, обман, хабарництво та необ’єктивне оцінювання.

Порушнику доброчесності загрожує відмова у присудженні наукового ступеня чи звання, позбавлення вже присуджених ступенів, звань, кваліфікаційних категорій, позбавлення права обіймати певні посади. Учнів і студентів за порушення доброчесності можуть направити на перескладання іспиту, контрольної тощо, повторне проходження курсу, позбавити стипендії чи пільг або відрахувати з навчального закладу.

14. Більше джерел фінансування

Держава, як і зараз, виділятиме місцевим бюджетам субвенцію на загальну середню освіту, в тому числі й на здобуття середньої освіти в професійно-технічних закладах. Професійну складову цих закладів фінансуватимуть переважно регіональні бюджети.

Держава фінансуватиме навчання на бюджетних місцях у вишах та підготовку фахівців дефіцитних робітничих професій в системі профтехосвіти.

Місцева влада й органи самоврядування мають створити належні умови для роботи закладів освіти, у т.ч. забезпечити їх приміщеннями та організувати підвезення дітей із сусідніх сіл до опорних шкіл.

Дошкільна і позашкільна освіта фінансуватиметься переважно з місцевих бюджетів, які завдяки децентралізації за три роки зросли більш ніж удвічі. При цьому дитсадки, а також приватні школи, які обґрунтують вартість навчання, отримають додаткові гроші на кожну дитину з держбюджету.

Загалом же кожен заклад освіти матиме право отримувати гроші з бюджетів різних рівнів, а також із будь-яких джерел, не заборонених законом. Освітні заклади матимуть право отримувати добровільні пожертви, гранти, дивіденди, допомогу від батьків, приватних партнерів тощо, надавати платні послуги, продавати вироблену в майстернях чи виробничих підрозділах продукцію тощо. Кошти кожен заклад зможе вільно витрачати на свою статутну діяльність, а тимчасово вільні гроші зможе розміщувати в державних банках.

15. Щоб закон запрацював повною мірою, потрібно ухвалити ще багато документів

Закон «Про освіту» - базовий документ, який містить посилання на інші закони (з яких прийнято лише закон «Про вищу освіту») та підзаконні акти.

Щоб реформа запрацювала на повну силу, необхідно чимшвидше ухвалити закони про середню освіту, про професійну освіту, зміни до Податкового та Митного Кодексів, що зменшать податковий тягар із закладів освіти та інші акти, а також утворити чи реорганізувати органи управління, передбачені новим освітнім законодавством.

Отже, ухвалення нового закону про освіту – далеко не останній, але визначальний крок на шляху освітньої реформи, який визначає її головний зміст і спрямованість. У будь-якому разі на освіту чекають зміни, результати яких зможемо оцінити лише з роками.

Про організацію та проведення 

всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2018»



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
 № 1/9-508 від 19 вересня 2017 року

 читати тут

Реєстрація на ЗНО-2018 



Реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться 06 лютого і триватиме 19 березня 2018 року. Відповідні дати визначені календарним планом підготовки і проведення ЗНО в 2018 році, що затверджений Міністерством освіти і науки.

http://osvita.ua/test/57400/ 

пятница, 1 сентября 2017 г.

вторник, 9 мая 2017 г.


УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ РІК МОВ 2017/2018

Рішення про проведення Українсько-німецького року мов було прийнято у 2016 році міністрами закордонних справ обох країн, щоб через 25 років після початку дипломатичних відносин поглибити взаємну довіру та дружбу між Німеччиною та Україною, а також ще більше розвинути співпрацю у сферах освіти та культури.

Урочисте відкриття відбудеться в рамках проведення спільного Фестивалю мови та культури у вересні 2017 року в місті Києві. Спільний Рік мов завершиться влітку 2018 року проведенням міжнародного Освітнього конгресу. Протягом всього року мова та література стануть платформами для передачі сучасної культури, освітніх стандартів та європейських цінностей.

Організаторами Українсько-німецького року мов 2017/2018 є Міністерство закордонних справ ФРН, Посольство Німеччини в Україні та Goethe-Institut в Україні (координація проекту) за домовленістю з Міністерством освіти і науки та Міністерством закордонних справ України. При плануванні та проведенні проектів і заходів відбувається тісна взаємодія з іншими німецькими культурними та мовними організаціями в Україні, а також з українськими партнерами, які входять до їхньої розгалуженої мережі.

Метою Українсько-німецького року мов є поглиблення існуючої співпраці між установами освіти та культури обох країн та започаткування нових довгострокових партнерських стосунків і проектів. Програмні заходи будуть спрямовані на широку аудиторію. Програма Українсько-німецького року мов включає три основних тематичні напрямки:

Німецька мова відкриває перспективи для молодого покоління:
Завдяки німецькій мові молоді українці отримують підтримку в їхньому професійному розвитку і перед ними відкриваються кар’єрні перспективи. Вона є ключовим елементом культурної освіти.
Знайти спільну мову для вшанування пам’яті та вираження власної громадянської відповідальності:
Історично-критична пам’ять та поточна активна участь громадянського суспільства є ключовими елементами досягнення стабільності та посилення України, які підтримуються за допомогою дискурсу та проектів обміну між двома країнами. Ми хочемо підтримати пам’ять, яка допускає багато аспектів та підходів, яка підкреслює особисту відповідальність і, таким чином, спонукає громадянське суспільство до активної участі з почуття особистої відповідальності.
Українсько-німецький літературний діалог:
Наші точки дотику в Європі:Підтримка перекладів та літературні зустрічі є тими платформами, завдяки яким стає зрозумілою суть спільного мирного проекту європейської інтеграції і за допомогою яких можна вести діалог про цінності в Європі, які нас поєднують.
Одночасно спільний Рік мов повинен цілеспрямовано сприяти посиленню позицій української мови в Німеччині.

Ефектним відкриттям Українсько-німецького року мов буде проведення Фестивалю Open-Air (під відкритим небом) у вересні 2017 року в центрі Києва. В умовах яскравого ландшафту мов та літератури діти, підлітки та дорослі можуть зануритися в німецьку мову в трьох вимірах: «Вивчення, читання, відкриття», а також пізнати її в різних аспектах. Кульмінацією програми стануть концерти німецьких та українських гуртів, поетичний слем і брейк-данс. Крім того, пропонуються Дитячий університет, авторські читання, театральні вистави, конкурси, книжковий ринок та інформаційні стенди німецьких організацій і підприємств.

Починаючи з літа 2017 та до літа 2018 року протягом Українсько-німецького року мов заплановані численні заходи по всій Україні, серед яких музичне турне та ряд читань з авторами, літні табори для школярів, різні спеціалізовані симпозіуми, заходи з підвищення кваліфікації вчителів, молодіжні проекти обміну, виставка і вручення нагород видатним перекладачам, учням, вчителям і видавництвам. В Німеччині передбачена різностороння програма заходів, присвячених українській мові.

Насамкінець влітку 2018 року буде проведено великий Освітній конгрес щодо перспектив школи, університету та приватної освіти в майбутньому.
ВОЛОДИМИР ВОЛИК
Координатор проекту «Українсько-німецький рік мов 2017/2018»
volodymyr.volyk@goethe.de

воскресенье, 16 апреля 2017 г.


 FROHE OSTERN!
Frohe Ostern! Frohe Ostern!
Frohe Ostern, überall!
In der Nähe, in der Ferne,
Auf dem ganzenErdenball.
Frohe Ostern! Frohe Ostern!
Frohe Ostern wünschen wir!
Ringsherum erwacht das Leben,
Alle Pflanzen,Mensch und Tier.
Wärmer wird der Sonnenschein mit jedem Morgen,
Und die Nächte werden kürzer Tag für Tag.
Frohe Ostern ...
Die Natur erwacht und hell sind die Gedanken,
Und vergessen ist die Winterdunkelheit.
Frohe Ostern ... Frohe Ostern!
(Musik und Text: Rolf Zuckowski)

понедельник, 27 марта 2017 г.



Всеукраїнська альтернативна учнівська Інтернет-олімпіада

«Що ти знаєш про Німеччину? Економіка. Партнерство. Молодь»

для учнів 9-11 класів

20 квітня 2017 р.


Шановні колеги!
Запрошуємо учнів 9-11 класів, що вивчають німецьку мову як іноземну мову, до участі у Всеукраїнській альтернативній Інтернет-олімпіаді «Що ти знаєш про Німеччину? Економіка. Партнерство. Молодь», на базі Україно-німецької факультет-програми Навчально-наукового інституту міжнародних економічних відносин ім. Б.Д. Гаврилишина Тернопільського національного економічного університету, яка відбудеться 20 квітня 2017 р. в режимі реального часу з 15.00 до 17.00 (за Київським часом).
Мета проведення олімпіади – підвищення інтересу до поглибленого вивчення німецької мови, формування у колах учнівської молоді прагнень до пізнання мови і культури Федеративної Республіки Німеччина, як країни-партнера України; виявлення, розвиток обдарованих учнів, надання їм допомоги у професійній орієнтації, залучення їх до навчання у вищих навчальних закладах; підвищення рівня всестороннього інтелектуального розвитку учнівської молоді.
Порядок проведення та умови участі в Інтернет-олімпіаді визначено Положенням про проведення Всеукраїнської альтернативної Інтернет-олімпіади «Що ти знаєш про Німеччину? Економіка. Партнерство. Молодь», що додається.
Для реєстрації участі в Інтернет-олімпіаді учасники повинні створити обліковий запис Google та заповнити опубліковану форму https://goo.gl/forms/LPzDRHKb6XdjoOOm1, АБО надіслати заповнену анкету учасника за зразком, що додається нижче, на е-мейл gameschool.kumpel@gmail.com. В темі електронного листа просимо зазначити: «Інтернет-олімпіада 2017». Реєстрацію слід здійснити до 18 квітня 2017 р.
Переможці Інткернет-олімпіади будуть відзначені грамотами та дипломами, а також спеціальними призами від спонсорів та Оргкомітету.

Контактні телефони: (067) 80-14-360 Рожко Алла Олександрівна,
 (097) 400-73-92 Царик Ольга Михайлівна.

Bewirb dich und gewinn!

понедельник, 13 марта 2017 г.

Konkurs-657x438

Особливий конкурс дитячої творчості-2017


На старт! Увага! Поїхали! Мерщій беріть в руки пензлики, ручки-олівці, голки чи пластилін і творіть шедеври! Цього року традиційний конкурс дитячої творчості «Моє майбутнє – з рідно землею» буде особливим. Нові умови, нові правила, нові області і, найголовніше – унікальний головний приз. Цікаво, чи не так? Далі буде ще цікавіше.
Цьогоріч творчі змагання найталановитіших дітей підтримують наші гарні друзі та партнери – корпорація «Сварог Вест Груп», Український кооперативний альянс, Перший національний аграрний кооператив та Фундація «Аграрна наддержава». Конкурс вперше проходитиме під патронатом Олесі Костюк (Консульство України в Баварії). Разом з Благодійним фондом «Зміцнення громад» організатором змагань є Європейська соціальна академія.
Роботи учасників приймаються виключно з 1 березня до 1 квітня. Згідно з новими правилами, від одного номінанта може бути надіслана лише одна робота. Тому уважно слідкуйте за правилами і вимогами до творчих доробків. Варто зауважити, що змінюється віковий ценз: участь в конкурсі можуть брати діти віком 6-16 років. Роботи будуть оцінюватися професійним журі за такими критеріями, як відповідність темі, професійність виконання та оригінальність.
Зверніть увагу на номінації, у яких будуть оцінюватись творчі доробки учасників. Це – поетичний твір, прозовий твір, науково-публіцистичний твір, твір образотворчого мистецтва, виріб декоративно-ужиткового мистецтва. Переможців буде обрано у двох вікових категоріях: 6-11 років та 12-16 років.
А зараз розкриваємо головну інтригу. Двадцять переможців старшої вікової категорії отримають можливість навчатись в мистецькій школі «АртЕмоція». Навчання буде відбуватись у 2 етапи. Перший передбачає навчально-розважальне таборування в Україні на туристичному комплексі «Услад». Минулого року переможці конкурсу вже мали нагоду побувати у цьому мальовничому місці, наповнитись новими враженнями та збагатити багаж знань. Другий етап навчання в школі «АртЕмоція» буде проходити в Мюнхені (Німеччина). На учасників чекають казкові екскурсії, зустрічі з однолітками, майстер-класи від найкращих митців. Решта переможців отримають заохочувальні подарунки.
Нагадуємо, що прийняті в межах конкурсу роботи учасникам не повертаються. В разі невідповідності творчих доробок вимогам, номінаціям, віковим категоріям, а також відсутності коректно заповненої анкети та копії свідоцтва про народження, роботи до участі в конкурсі не допускаються. Анкету можна скачати на офіційному сайті Благодійного фонду «Зміцнення громад», а також у соціальних мережах на сторінках організації.
Тож бажаємо успіху, творчого натхнення і, звичайно, перемоги!
Скачати заявку на участь
http://mitsna-gromada.org.ua/vchis/osoblivij-konkurs-dityachoyi-tvorchosti-2017.html

понедельник, 27 февраля 2017 г.

воскресенье, 12 февраля 2017 г.

 НОВЕ У СВІТІ -  НОВЕ В ОСВІТІ

  Семінар вчителів іноземних мов





 8 лютого 2017 року в приміщенні Хмельницького ОІППО відбувся семінар вчителів англійської та німецької мов. На семінарі розглядалося питання "Особливості підготовки та проведення ЗНО - 2017".  Після детального аналізу  результатів  ЗНО-2016 для вчителів німецької мови було проведено практичне заняття під керівництвом консультанта  видавництва Cornelsen в Україні  Олени Толстої (м. Київ). Творчі завдання та створення мовленнєвих ситуацій  допомогли   вчителям розробити  власну  стратегію застосування  таких  завдань на уроках німецької мови.
 Для учасників семінару  була організована  виставка навчальної літератури з німецької мови  видавництва  Cornelsen.  Після секційної роботи відбулося вручення сертифікатів учасникам практикуму. Педагоги отримали цікаві дидактичні матеріали у подарунок та цінні рекомендації щодо їх  застосування на уроках.
Завдяки креативному підходу керівників семінару учителі німецької мови змогли вдосконалити свої фахові знання і підвищити професійну майстерність.

вторник, 31 января 2017 г.


2017 рік оголошено в Україні роком вивчення німецької мови

Сьогодні вона - перша найпоширеніша мова у Європі і друга за популярністю іноземна в Україні. Більшість найвідоміших інноваційних компаній розташовані саме у Німеччині. Навіть прогресивні японці зосереджуються на німецькій - її вивчають 68% студентів у Японії.Тож варто детальніше розглянути та пізнати цю мову.

В Україні планують провести Рік німецької мови 
Відбулася  зустрічі міністра освіти України Лілії Гриневич з Надзвичайним та ПовноважнимПослом ФРН в Україні паном Ернстом Райхелєм.
Зокрема, сторони зазначили, що німецька мова є другою за обсягом вивчення в українських школах після англійської мови, а 52% школярів вибирають її для вивчення як другу іноземну.
За словами міністра освіти Лілії Гриневич, Німеччина також посідає друге місце після Польщі за кількістю обмінів студентами з Україною.
Вона зазначила, що країни продуктивно співпрацюють у багатьох сферах. Зокрема, розвинена співпраця між університетами: білатеральні програми, спільні обміни в рамках Еразмус+.
«Окрім того, у нас багато спільних проектів – Німеччина, Україна, Польща. Ми зараз готові до активної співпраці в рамках програми Горизонт 2020, адже МОН зацікавлено у досвіді країн, що мають позитивну динаміку участі в програмах Горизонту», - зазначила міністр.
Сторони зазначили, що між Німеччиною та МОН також налагоджено активну співпрацю з обміну досвідом у сфері професійно-технічної освіти, зокрема, щодо впровадження дуального навчання, коли 30% навчання студента ПТНЗ є теоретичним і проходить в аудиторії, а 70% - практичним і проходить на виробництві.
«Для нас важливо, щоб Рік німецької мови в Україні пройшов успішно. Звісно, вагома частка співпраці в рамках року вестиметься з Міністерством культури, але співпраця з МОН також дуже важлива. Найближчим часом ми надамо Міністерству конкретні ідеї щодо заходів, які можна втілювати протягом року для популяризації німецької мови та культури в Україні», - поінформував посол ФРН Ернст Райхель.
Як відомо, 2016 рік пройшов під знаком Року англійської мови в Україні. Проведення Року англійської мови мало сприяти розширенню доступу українців до світових можливостей, а також забезпеченню інтеграції України до європейського простору.

 

У Німеччині 2017-й стане роком української мови

2017 рік – рік вивчення німецької мови в Україні

Sprachenkompetenz fördern: 2017 wird Jahr der DEU Sprache in und UKR Sprache in ausgerichtet

 

 

воскресенье, 29 января 2017 г.

суббота, 28 января 2017 г.

У вільну хвилинку

рекомендую  переглянути фільм про вчителя.

 "Перед классом"(2008 г.)
😔 Стрічка надихає, мотивує не здаватися, а йти вперед і  берегти надію  на краще.
"...С шести лет Брэд страдает синдромом Туретта. Его симптомы — частые моторные и вокальные тики, которые невозможно подавить. Тем не менее, Брэд бросает вызов всем барьерам и неприятностям, и даже двадцать четыре отказа подряд не останавливают его на пути к своей мечте — стать учителем."




 

Більше про форум можете почитати тут


 https://vk.com/away.php?to=http%3A%2F%2Fwww.fltforum.org%2F%3Fch%3Dfb&post=-43054495_25738

  Особливості ЗНО-2021 з української: роз’яснення УЦОЯО